Поради при похороні
Є багато способів віддати шану пам’яті близької людини, яка відійшла з життя. Квіти, вінки, слова прощання, молитва та участь близьких — усе це стає частиною останнього земного прощання.
Три «ліквідації» УГКЦ
Українська греко–католицька церква є особливим світлом не лише в релігійному, а й у національному житті України. Одним зі свідчень цього є вперті намагання спочатку царського, а потім радянського режиму ліквідувати УГКЦ. Після 1946 року Греко–католицька церква України була найбільш переслідуваною релігійною громадою у світі. Однак у грудні 1989–го церква вийшла з підпілля і цілком офіційно поновилася.
Іслам в Ірані: історія, суспільство та богословський вимір
Іслам в Ірані — це не лише релігія більшості населення, але й фундамент державної ідентичності, політичної системи та суспільної моралі. На відміну від більшості мусульманських країн, де переважає сунітська традиція, Іран є головним осередком дванадцятницького шиїзму — богословської та духовної течії, яка сформувала особливий тип релігійно-політичного устрою.
«Українське релігієзнавство»: проблема «прозелітизму» в оцінці діяльності УГКЦ
- Деталі
- Автор: Михайло Шелудько
- Перегляди: 414
Критичний аналіз використання поняття «прозелітизм» у сучасному релігієзнавчому дискурсі на прикладі інтерпретації діяльності УГКЦ. Методологія, історичний контекст і академічні стандарти.
Стисла історія Православної Церкви України
Історія Православної Церкви України як відновлення Київської митрополії: канонічна перспектива, ключові події від 988 року до автокефалії 2019 року та їх церковне значення.
«Російський світ» як спотворення православної ортопраксії
- Деталі
- Автор: Михайло Шелудько
- Перегляди: 381
Чи можна назвати «російський світ» єрессю? Чи відповідає він визначенню, що сформоване вселенською традицією? І що саме в ньому суперечить православ’ю?
Константинопольський екзархат для України чи митрополія для української діаспори?
- Деталі
- Автор: Михайло Шелудько
- Перегляди: 860
Останнім часом у церковному середовищі активізувалися дискусії щодо можливості створення екзархату Константинопольського патріархату на території України. Аргументи прихильників і критиків цієї ідеї звучать дедалі голосніше, часто переплітаючись із політичними оцінками, історичними паралелями та емоційними реакціями. Проте за всією цією бурею думок нерідко втрачається головне — канонічна логіка, яка визначає межі того, що справді може бути здійснено у православній традиції, і того, що виходить за ці межі.
Три кити канонічного статусу ПЦУ
- Деталі
- Автор: Михайло Шелудько
- Перегляди: 223
Канонічний статус ПЦУ очима Константинопольського патріархату: що важливо знати, аби не підігравати пропаганді.
Між походженням і вірою: релігійна ідентичність Володимира Зеленського
Ця стаття досліджує, як релігійне походження Зеленського поєднується з його власним ставленням до Бога, яку роль духовність відіграє у його публічній риториці, та чому саме така форма «тихої віри» виявилася близькою українському суспільству під час війни.
Християнське значення Хелловіну
Хелловін був не завжди про привидів і цукерки. Задовго до того, як ця ніч стала часом костюмів і страхітливих образів, це була Вечірня Всіх Святих — священне чування перед святом Всіх Святих. Укорінене в християнській традиції, воно нагадувало віруючим, що смерть не є тим, чого слід боятися, а тим, що слід зустріти з вірою, бо життя у Христі перемагає могилу. Сьогодні, під шарами масок і сучасних розваг, ще залишаються сліди цього давнього послання — запрошення знову відкрити святу ніч, заховану всередині свята.
- Канонічно-богословський аналіз Духовного заповіту Патріарха Філарета
- Духовний заповіт Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
- Жіноче священство та іконічна природа літургії
- Київська Русь і Росія: різні витоки, різні шляхи
- Відділення церкви, але не релігії: українська модель релігійної державності
Сторінка 2 із 18

DE
RU
EN