Українська Православна Церква

Хрестопоклонна неділя 27 березня 2022 року — перше урочисте служіння недільної літургії в обителі Свято-Воскресенського Новоафонського монастиря міста Львова після того, як спільнота на чолі з ігуменом Іовом (Ольшанським) проголосила своє бажання вийти з юрисдикції Московського Патріархату і долучитися до Православної Церкви України. Настоятель обителі звернувся до вірних з батьківським напутнім словом, в якому провів паралелі життя сучасної України з хресним шляхом Христа і пояснив, як ставитися до тих, хто тебе критикують.

Аналіз “Духовного заповіту” Філарета: що каже канонічне право про УПЦ КП, томос ПЦУ, титул патріарха та єдність Церкви. Історичні паралелі й богословські висновки.

Останнім часом у церковному середовищі активізувалися дискусії щодо можливості створення екзархату Константинопольського патріархату на території України. Аргументи прихильників і критиків цієї ідеї звучать дедалі голосніше, часто переплітаючись із політичними оцінками, історичними паралелями та емоційними реакціями. Проте за всією цією бурею думок нерідко втрачається головне — канонічна логіка, яка визначає межі того, що справді може бути здійснено у православній традиції, і того, що виходить за ці межі.

Канонічний статус ПЦУ очима Константинопольського патріархату: що важливо знати, аби не підігравати пропаганді.

Православ’я відіграє ключову роль у формуванні культурної та духовної ідентичності як України, так і Росії. Хоча їхні історичні корені сягають спільної події – Хрещення Русі у 988 році, – розвиток православ’я в обох країнах ішов різними шляхами. Українська церква, перебуваючи на перехресті східнослов’янської, візантійської та західноєвропейської культур, увібрала в себе унікальні риси, які відрізняють її від Московської церкви.