Греко-католицький священик отець Ігор Тарас (Одеса, УГКЦ) написав відкритого листа лікарям, що роблять аборти.
Відкритий лист до серійних вбивць — лікарів, які роблять аборти
А що це, матінко, любов?
Бо я її ніколи не відчую.
О мамо, я для тебе не існую...
Рука убивці. Подивися – кров.
Лікарі, які роблять аборти, ви вбиваєте не ненароджених, але живих, через то є серійними вбивцями. Ви все зробите за гроші навіть не зупиняєтесь перед вбивстом живих дітей. Те, що ви робите — це сатаністична справа. Тільки лукавий міг таке придумати, тому ви є його слуги, бо виконуєте саме його волю.
Коли лікар задає вагітній жінці питання типу можна вбити або зберегти — це вже поведінка найманого вбивці. Лікарю, ти бачиш процес вбивства від початку до кінця. Витягаєш відірвану мініатюрну ручку, ніжку, складаєш до купи тіло дитинки, переконуючись, чи ще щось не залишилось в матці. У ваші руки потрапляє дитя, отруєне в материнському лоні фармакологічними препаратами, на ваших очах дитя помирає в лотку, умивальнику. Ким є така людина — вбивцею чи добродієм? Вертаючись до дому, ви берете своїх дітей на руки, лікує, рятує від смерті, а скільки таких самих ти вбив, лікарю?!
Діти надіються на нас, народжених, яких завдяки Божому Провидінню не вбили, котрі народилися, щоб їх захищати. І якщо ми мовчатимемо, то будемо винні у пролиттю невинної крові.
Чи вбити дитину легко? Напевно важко! Тому спочатку жертву дегуманізують — це ембріон, згусток крові — так ви переконуєте маму. Але ж діти себе не можуть захистити, не мають права голосу. Ви вбили братів і сестер наших, а ми, народжені страждаємо: сидром вцілілих — ми боїмось наших батьків. Лікарю вбивце, ти також належиш до вцілілих! Коли б ти став жертвою аборту, ти би не вбивав інших. Ти отримав професійний вишкіл вбивати ненароджених, невинних беззахисних. Чи всі лікарі вбивають? — Ні, тільки ті, що зазнали в дитинстві важкої психологічної травми, цю травму перекидають на невинних. Ви втратили цінність свого життя, ваші батьки робили аборти і той синдром маніакальний передали вам — вбивати. Вас спеціально відбирає сатаністична машина. Озлоблених на життя, вас спокушають грошима, владою. Психічні травми свого дитинства ви перекидаєте на помсту невинних дітей. В дитинстві над вами знущались, тепер ви знущаєтесь, ви були занедбані, без опіки — тепер ви занедбуєте, це так ви вирішуєте свої проблеми. Ви зачаровані смертю, котра дає вам гроші і владу.
За даними Ф. Нея, 30% виконавців аборту перенесли в дитинстві важку психічну травму; матері 20% з них робили аборти 25% виконавців перенесли аборт особисто. Ви привикли вбивати настільки, що не відчуваєте ані страху, ані провини — ви ж професійні вбивці. Чи настільки здеформувалась ваша особистість, що навіть смерть не зворушує вас? Ви відчуваєте сором, провину, мовчите про свої подвиги маніакальні, п’єте алкоголь, приймаєте наркотики — зупиніться, покайтесь! Виконавець аборту — це людина, яка вбиває невинне дитя, яке перед лікарем, і перед мамою нічим не завинило, це жахливий образ садиста (сучасні Сталіни, фашисти).
Лікар, який виконує аборт він все бачить, від початку до кінця, вириває руки ноги, витягує чорне тіло після хімії. Виконавець аборту добре знає, що вбиває людину, цей крик буде в його вухах і серцю все життя. Беззахисну дитину ти вбив, вона не побачить сонця, не буде мати братика, сестрички, тата, мами. В чому її провина? В тому, що вона зачата?
Ти, лікарю, був також в лоні матері, тобі також могли повиривати руки, якими ти вбиваєш. Рішення приймають батьки, мама, тато, родина, але коли б не ти, виконавцю, дитя би жило. Лікар, котрий вбиває, показує, що життя нічого не варте, знецінює життя, тому небезпечно в такого злочинця лікуватись. Ці ручки, личко, ніжки, які ти вбив, будуть стояти перед твоїми очима як жах. Дитинка довірилась материнському лону, а воно стало місцем страти, камерою смерті, зі своїм вбивцем, який себе називає почесним ім’ям лікаря.
За один рік в Європі ви вбили ціле місто — 3 мільйони дітей. Протягом останніх 18 років в Україні ви вбили аж 36 мільйонів дітей. Це масова різня, проте всі лицемірно мовчать, ніхто навіть не піднімає галасу. Всі щодня спокійно лягають собі спати. Чому ми не чуємо плачу цих дітей?
Безпосереднє переривання вагітності, тобто аборт, це — свідоме вбивство невинної людини. Дитина в лоні матері не народилася, її немає, за неї батьки, лікарі і держава не відповідають.
За офіційною статистикою, минулого року українки зробили понад 323 тисячі абортів офіційно. А неофіційно у двічі більше. Контрацепція абортивна таблетки РУ-486, таблетки наступного дня. При цьому на дівчаток у віці від 10 до 14 років припадає 0,05% усіх штучних абортів, на 15—17-річних — 2,5%, на жінок віком 18—34 роки — 80,5% і на 35—49-річних — 16,9%. Безперечно встановлений науковий факт: людське життя починається в той самий момент, коли зустрічаються і з’єднуються дві статеві клітки: чоловіча і жіноча, і в результаті цього з’єднання утворюється одна клітка. В Україні тільки 2% жінок віком до 40 років не зробили жодного аборту. За останніми даними, на 100 новонароджених малюків припадає 146 абортованих. За розрахунками Інституту демографії до 2030 р. нас буде 37 млн. І ось, в цій одній мікроскопічно маленькій клітинці закладено вже все майбутнє людини: його, група крові, навіть колір очей і волосся — все це в даній клітинці є, і надалі тільки розвиватиметься і виявлятиметься.
В Україні замах на людське життя не є “злочином” і здобув статус “закону”. Аборт — це злочин, і людина, котра потурає в здійсненні злочину, мусить нести кримінальну відповідальність. Уявіть собі: жінці роблять невеликий розріз внизу живота, дістають живе немовля. Хірург бере зігнуті не заточені ножиці в праву руку, обережно просуває вістря вигином вниз уздовж хребта і під середнім пальцем, встромлює ножиці в підставу черепа, розсовує ножиці, щоб збільшити отвір, потім виймає їх, вставляє в це місце відсисаючий катетер і витягує мозок дитини. Чи це не злочин? Чи це не вбивство?
За словами Рафаеля Беллестріні, відомого італійського юриста минулого століття, «найвірнішим доказом того, що якийсь народ дійшов до крайньої точки свого етичного падіння, будуть ті часи, коли аборт стане вважатися справою звичною і абсолютно прийнятною». Лікарі, підтримайте ініціативу депутатів Львівської обласної ради, які в грудні 2009 року запропонували ухвалити ст. 27 Конституції України в такій редакції: «кожна людина має невід’ємне право на життя від моменту зачаття і до природної смерті».
70% Італійських лікарів-гінекологів відмовились робити аборти. Міністерство Охорони Здоров’я Італії стверджує: ментальність лікарів змінюється на захист життя. Згідно досліджень психологів і медиків, якщо жінка зробила аборт, то інші діти, які народились в родині, не мають довіри до батьків, вони не почуваються безпечно, такий стан називається синдромом уцілілої від аборту дитини. Ми бачимо який жахливий відсоток людей живе з такими травмами. Такі діти намагаються якомога швидше вирватись від батьків. Країна, місто, село, родина де робили аборти ніколи не буде в радості, буде відчувати вічний траур за вбитими дітьми.
Щоб змінити ситуацію мусить знайтись лікар, котрий скаже – ні! – незважаючи на думку всі інших. А для вагітної жінки і її родини пошукає інший вихід, ніж вбивство! Тоді він є правдивий лікар.
Приєднайся до 70% італійських лікарів!
Священик Ігор Тарас,
настоятель храму святого апостола Андрія Первозванного
Української Греко-Католицької Церкви