«Украина в предсмертных судорогах»,
воззвание по поводу Голодомора
Воззвание епископата Галицкой Церковной Провинции Украинской Греко-Католической Церкви к верующим, 1933-й год
Украина в предсмертных судорогах. Население вымирает голодной смертью; построенная на несправедливости, обмане, безбожии и бесправии людоедская система государственного капитализма довела богатый недавно край до полной руины. Тремя годами ранее Предстоятель Католической Церкви, св. отец Папа Пий XI горячо протестовал против всего, что в большевизме противно христианству, Богу и человеческой природе, предостерегая о страшных последствиях таких злодеяний. И весь католический мир, а с ним и мы, присоединялись к тому протесту. Сегодня видим последствия поступков большевиков: положение с каждым днем становится ужаснее. Враги Бога и человечества отбросили религию – основу общественного порядка, отобрали свободу – наибольшее человеческое благо, свободных горожан-селян – превратили в невольников, и не достает им разума, чтобы их кормить за тяжелый подневольный труд в поте лица.
При виде таких злодеяний немеет человеческое естество, кровь стынет в жилах.
Не в силах оказать какую-либо материальную помощь умирающим братьям, призываем наших верных, чтобы молитвами, постами, всенародной скорбью, жертвами и всеми возможными добрыми делами христианской жизни выпрашивали помощи свыше, когда на земле нет никакой надежды на помощь от людей.
А перед целым светом вновь протестуем против преследования малых, убогих, слабых и невинных, а гонителей обвиняем перед Судом Всевышнего.
Кровь работников, что в голоде возделывали чернозем Украины, вопиет об отмщении к небу, а голос голодных жнецов достиг ушей Господа Саваофа.
Всех христиан мира, всех верующих в Бога, а особенно всех рабочих и крестьян, прежде всего всех наших земляков просим присоединиться к этому голосу протеста и скорби и распространить его в самых отдаленных странах мира.
Все радиостанции просим разнести наш голос по целому свету: может дойдет он и до убогих хат умирающих от голода селян.
Пускай перед страшной смертью среди лютых страданий голода будет для них хоть малым утешением мысль, что их братья знали об их страшной участи, над ними скорбели и сострадали, за них молились.
А Вы, страдающие и умирающие Братья, взывайте к Милостивому Богу и Спасу нашему Иисусу Христу; лютые терпите муки – принимайте их за грехи свои, за грехи целого народа и произносите с Иисусом Христом: «Да будет воля Твоя, Отче небесный!». Принятая по Божьей воле смерть – это святая жертва, что соединена с жертвой Иисуса Христа, принесет Вам Небесное Царство, а всему народу спасение. Надежда наша в Боге!
Дано во Львове в день св. Ольги, дня 24 июля г. Б. 1933.
ЦДІАЛ, Бібл., інв. № 8038 // Нива. серпень 1933. Т. 28. Ч. 8. С. 281–282.
Перевод с украинского — портал «Православные католики Одессы», 2008.
Оригинальный текст на украинском:
Відозва до вірних Єпископату Галицької Церковної Провінції
«Україна в передсмертних судорогах»
Україна в передсмертних судорогах. Населення вимирає голодовою смертю; [Побудована – Авт.] на несправедливости, обмані, безбожництві та деправації людоїдна система державного капіталізму довела багатий недавно край до повної руїни. Перед трьома роками Зверхник Католицької Церкви, св. отець Папа Пій XI енерґічно протестував проти всего, що в большевизмі є противне християнству, Богови та людській природі, перестерігаючи перед страшними наслідками таких злочинів. – І цілий католицький світ, а з ним і ми, лучилися з тим протестом. Днесь бачимо наслідки поступовання большевиків: положення з кожним днем стає страшніше. Вороги Бога і людства відкинули релігію – основу суспільного ладу, відібрали свободу – найбільше добро людини, зі свобідних горожан-селян – зробили невільників, і не мають досить розуму, щоби їх кормити за тяжку невільничу працю в поті чола. На вид таких злочинів німіє людська природа, кров стинається в жилах.
Безсильні принести яку-небудь матеріяльну поміч конаючим братам, взиваємо наших вірних, щоби молитвами, постами, всенародною жалобою, жертвами і всіми можливими добрими ділами християнського життя, випрошували з неба помочі, коли на землі нема ніякої надії на людську поміч.
А перед цілим світом знову протестуємо проти переслідування малих, убогих, слабих і невинних, та гонителів оскаржуємо перед Судом Всевишнього.
Кров робітників, що в голоді орали чорнозем України, кличе о пімсту до неба, а голос голодних женців дійшов до ушей Господа Саваота.
Усіх християн цілого світа, усіх віруючих в Бога, а особливо всіх робітників і селян, передовсім усіх наших земляків просимо прилучитися до цього голосу протесту та болю і розповсюдити його у якнайдальші країни світа.
Усі радіостанції просимо рознести наш голос цілому світови: може дійде він і до убогих хатин конаючих з голоду селян.
Нехай перед страшною смертю серед лютих страждань голоду буде для них хоч малою потіхою гадка, що їх брати знали про їх страшну долю, над ними боліли і терпіли, за них молилися.
А Ви, страждучі й конаючі Братя, призивайте Милостивого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа; люті терпите муки – принимайте їх за гріхи свої, за гріхи цілого народу й кажіть з Ісусом Христом: "Хай буде воля Твоя, Отче небесний!". Принята для Божої волі смерть – це свята жертва, що з жертвою Ісуса Христа злучена, принесе Вам Небесне Царство, а цілому народові спасіння. Надія наша в Бозі!
Дано у Львові в день св. Ольги, дня 24 липня р. Б. 1933.
ЦДІАЛ, Бібл., інв. № 8038 // Нива. серпень 1933. Т. 28. Ч. 8. С. 281–282.
Джерело: Сайт УГКЦ