Кожного року 19-го грудня ми святкуємо День Святого Миколая. І кожного разу ми очікуємо дива та прекрасних подарунків. Цього року молодь Української Греко-Католицької Церкви Одеси за підтримкою духовенства вирішила трохи допомогти Святому Миколаю і зробити приємний сюрприз діткам, обділеним увагою та батьківським теплом.
Змайструвавши скриньку, підібравши сценарій, з палаючими серцями розпочалась робота над організацією свята. Для нас було важливим окрім традиційного вручення солодощів та фруктів, подарувати кожній дитинці хвилинку щастя, моменти радості та розказати історію Святого Миколая. І почались нескінченні репетиції, де отець Ігор Тарас та Отець Руслан Остафій так щиро раділи нашим першим влучно сказаним словам, і в той же час якнайкраще допомагали ввійти в роль, даючи безцінні поради, які не пройшли марно.
Наближаючись до свята, серця нашої парафії наповнювались добрими думками та намірами у допомозі сиротинцям та дитячим притулкам в Одесі. Завдяки пожертвам прихожан нашої парафії вдалося зібрати понад 3000 гривень, на які були закуплено банани та мандарини, солодощі та підгузники, які так необхідні для дитячих будинків. Близько 250 подарунків були вручені діткам, які з щирою та широкою посмішкою приймали ці дарунки, відчуваючи смак свята. А вихователі сиротинців з вдячністю в очах приймали підгузники та іграшки, які зроблять ще один день їх підопічних трохи кращим, трохи щасливішим.
А власне подорож «театральної трупи» розпочалась з Одеського міського спеціалізованого будинку дитини №1. Дітки мостились на маленьких стільчиках і так зацікавлено заглядали, в очікуванні вистави. Для нас це був перший виступ, але насправді у нас був самий вдячний глядач – маленькі янголики, які так щиро та весело гукали «Ми-ко-лаю! Ми-ко-лаю!». Ми отримали найкращу нагороду, яка назавжди закарбується у наших серцях – неймовірно щирі посмішки і дитячий сміх. Вручивши подарунки, підгузники та іграшки ми попрямували до наступного сиротинця. Телефонний дзвінок зі словами подяки від завідуючої будинку дитини став для нас неочікуваним, але дуже приємним сюрпризом.
Наступним був Обласний притулок для дітей-сиріт. У цьому будинку ми зустріли діток віком аж до 14 років, які під час вистави тримали малюків у себе на колінах, наче справжні відповідальні та люблячі батьки. І в той же час за веселим виступом Зайчика зацікавлено спостерігали всі – від малого до великого! У цьому будинку, на деякий час, ми самі перетворились на глядачів неймовірної вистави – діти розкривали свої таланти у всіх гранях – такої кількості різноманітних віршиків про Святого Миколая ми ще не бачили і не чули!
В Одеському спеціалізованому міському психоневрологічному будинку дитини №3 нам вдалось подружитись з маленькими діточками, які заворожено спостерігали за виставою та раділи подаруночкам з солодощами та фруктами. Для цих діток це свято було особливо приємним, адже незважаючи на деякі вади, кожен з них зумів проявити свій талант у такому милому щебетанні з декламацією віршиків.
До Фонтанської спеціалізованої школи ми завітали вже під вечір. Дітки саме переходило з одного корпусу в інший, і так струнко та слухняно прямували за вчителями. Ми віримо, що для цих діток наші подарунки стали хорошою запорукою до ще більших дарів долі та теплоти, які Миколай обов’язково принесе їм у їхньому житті.
Завдяки нашій парафії та настановам отця Ігоря та отця Руслана нам вдалося прикрасити ще один день життя діток-сиріт. Для нас це була одна з перших вистав, але однозначно не остання, і ми віримо, що попереду буде ще багато дитячих посмішок та хвилин взаємного щастя.
І наостанок слова нашого Миколая, який так віддано слухав віршики діточок та дарував подарунки: «Для мене це був один з найщасливіших днів! Даруючи подарунки маленьким дітям, моє серце наповнювалось бажанням жити з Богом і змінювати життя на краще».
Наталія Горзов
Свято Миколая в сиротинці
Діти уважно слухають
Святий Миколай слухає віршики
Діти в очікуванні подарунків
Ще одна зустріч
Діти вражають Святого Миколая!
Зустріч відбулася!
Ідемо далі!
Святий Миколай та його помічники