Греко-католики з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської областей та АР Крим зібралися 25 вересня в Херсоні, у монастирі святого Володимира Великого для того, щоб обговорити роль мирян у розвитку Церкви на території південної України.
Собор розпочався з молитви: спочатку віруючі звернулися до Святого Духа з проханням про очищення і спасіння душ, потім був проспіваний молебень до Пресвятої Богородиці.
З вітальним словом до присутніх звернувся екзарх Одесько-Кримський Василь (Івасюк). Він розповів про мету Собору: почути одне одного і, «під проводом Святого Духа, приймати участь в житті і розвитку Церкви». «Священики без мирян дуже мало можуть зробити, - сказав владика, звертаючися до мирян. - Церква - це ви.»
За словами екзарха, перед мирянами Одесько-Кримського екзархату патріарх УГКЦ Любомир поставив завдання знайти способи активізації діяльності Церкви в регіоні. «Ми повинні самі любити Церкву й іншим допомагати її полюбити, бо це Церква Христова», - підкреслив владика Василь.
Потім з доповіддю про історію греко-католицької Церкви на території Південної України виступив канцлер Одесько-Кримського екзархату доктор богослов'я отець Володимир Ждан. Священик почав розповідь з часів апостолів, які за свідченням давніх писемних джерел проповідували в грецьких містах, розташованих в I столітті нашої ери в Північному Причорномор'ї. «У 325 році у Нікейському соборі брав участь єпископ Кадм, що жив на території сучасної України, - розповідає отець Володимир, - так що нашим Символом віри православні і католики зобов'язані в тому числі і йому.»
Розповівши про стародавні часи, отець Володимир докладніше зупинився на XVIII-XIX століттях, коли більшість християн Південної Україна становили греко-католики. До XVIII століття, за його словами, практично вся Україна була вже в єдності з Римським престолом, тобто греко-католицька Церква мала всеукраїнський масштаб. Проте незабаром, починаючи з часу Петра I, на Українську Церкву обрушилися гоніння, які досягли кульмінації при імператриці Катерині II. У результаті греко-католики були насильно переведені в Російську Церкву, їх храми або зруйновані, або передані православним. «У 1795 році - через рік після заснування Одеси - Російській Церкві було передано 2300 греко-католицьких храмів, після чого РПЦ стала домінуючою конфесією на території Південної України», - зазначив богослов.
На завершення своєї доповіді отець Володимир Ждан розповів про історію УГКЦ в Одесі - заснування першої української греко-католицької громади у 1918 році і аж до заснування Одесько-Кримського екзархату в 2003-му. «На початок роботи в Одесі екзарха Василя (Івасюка) в екзархаті було 7 священиків, тоді як сьогодні на Півдні України під його пастирським проводом вже служить 40 священиків, які опікуються близько 100 громадами УГКЦ регіону», - розповів отець Володимир Ждан.
Резюмуючи, отець Володимир процитував патріарха УГКЦ Любомира Гузара: «Ми не прийшли, ми повернулися». «Греко-католики повинні знати, що в України, і тим більше тут, на південних широтах нашої Батьківщини, ми не є гості. Тут жили наші батьки, тут нашими попередниками проповідувалося Слово Христове », - підкреслив канцлер екзархату.
Наступною, згідно з програмою Собору, виступила пані Олена Карнаух, представник Центру мирянського лідерства Українського католицького університету (УКУ). Вона представила своє бачення сутності та діяльності мирянства, розповіла про діяльність Центру. «Центр мирянського лідерства створений для того, щоб розвивати мирян, навчати, давати нові ідеї і розкривати нові можливості в служінні Церкви», - зазначила вона. Пані Олена передала херсонському монастирю отців василіян у дар книги про діяльність мирян і роздала присутнім інформаційні матеріали стосовно програм Центру.
За нею з доповіддю про діяльність Церкви по відношенню до ВІЛ-інфікованих людей виступив голова комісії у справах душпастирства охорони здоров'я Одесько-Кримського екзархату отець Ігор Тарас. Він ознайомив учасників Собору з церковним документом, присвяченим проблем людей, хворих на ВІЛ / СНІД. «Для християн немає іншої альтернативи, окрім як допомагати хворим і страждаючим людям, - сказав отець Ігор. - Ми не можемо залишати їх наодинці з їхнім болем і самотністю». За словами пастиря, християни своєю поведінкою повинні показувати яким добрим є Бог, як Він відноситься до людини. «Він за всіх віддав Своє життя, всіх відкупив. Про це ми повинні свідчити в тому числі і хворим», - підкреслив священик.
Доповідь парафіянина церкви Святого апостола Андрія Первозванного міста Одеси Михайла Шелудька була присвячена двом темам - розумінню сутності мирянства як учнівства Ісусу Христу і практичної проблематики діяльності мирян у парафії. Він представив низку одеських мирянських ініціатив, таких як Біблійний клуб та інформаційний портал «Православні католики Одеси» (Cerkva.Od.Ua) і розповів про практичні приклади мирянського служіння та місіонерства. «Заклик Христа навертати народи був звернений не тільки до апостолів, але й до всіх Його учнів, тобто до всіх членів Церкви, включаючи мирян, - зазначив Михайло Шелудько. - Не слід забувати про цю найголовнішу діяльність Церкви - робити учнів Ісуса. Нам потрібно і самим вивчати Євангеліє, і всіма можливими засобами допомагати іншим зростати у Христі.» На завершення доповіді він закликав мирян до участі у справі благовістя і процитував слова православного священика отця Макарія Глухарьова: «Якщо ти не можеш бути ловцем людей, лови рибу для ловців людей».
Першу частину собору підсумував владика Василь. Він наголосив на важливості подальших роздумів над тим, як мирянам допомагати Церкві, приймати участь в її розвитку, як використовувати свої таланти на благо Церкви і українського народу в цілому.
У другій частині Собору були заслухані свідчення мирян з різних міст канонічної території Одесько-Кримського екзархату про життя, проблеми і досягнення громад та парафій. Зокрема, виступали миряни з Севастополя, Одеси, Євпаторії, Ялти, Алушти, Кіровограда, Чорнобаївки.
За підсумками Собору було прийнято рішення делегувати представників Одесько-Кримського екзархату на Конгрес мирян УГКЦ, який відбудеться в листопаді 2010 року в Києві з тим, щоб донести напрацювання херсонського собору до відома патріарха і всього церковного співтовариства.
На завершення Одесько-Кримський екзарх благословив усіх присутніх і напучував на подальшу роботу на благо Церкви і народу.
Дивіться також фоторепортаж.