Католики латинського обряду (римо-католики) святкують Христове Воскресіння. З цієї нагоди єпископи Одесько-Сімферопольської єпархії Римо-Католицької Церкви оголосили пастирського листа.
Пастирський лист на Великдень 2009 року
Преподобні Отці священики, вельмишановні Сестри-монахині, дорогі Особи богопосвяченного життя та улюблений Люде Божий.
Ми, пастирі Одесько-Сімферопольської дієцезії прагнемо спільно з вами радіти з великої Урочистості Воскресіння Господнього, котра кожного року наповнюе наши серця.
Алілуя! Христос живе!
Ісус воскрес, і ця радісна новина знов і знов з великою міццю приходить до всіх поколінь, в кожному часі та в кожному місці. Урочистість, яку сьогодні переживаємо є найбільшим і найдавнішим християнським святом. Це день в якому Бог заохочує радіти і веселитись.
Улюбленні Брати та Сестри, наша радість має своє джерело в Ісусі, переможцеві смерті та світу. Його Воскресіння сталося підтвердженням тіеї великої правди, котру Він проповідував ходячи по Галилейській землі. Перемога правди та любові прийшла до людей з хреста, на котрому Христос довершив свое життя. Трагічна Смерть Ісуса на хресті вельми засмутила та дуже перестрашила його Учнів, котрі як знаємо засмучені розпорошилися. Але факт воскресіння змінив їхнє життя і зміцнив віру, страх який огортав їх особи змінився у відвагу і мужність, аж до того ступеня що за Ісуса присвятили себе цілковито і майже всі віддали своє життя та засвідчили істину благої вісті.
Дорогі віруючі, цього року головним пасхальним мотивом є таємниця Доброго Пастиря який своє життя віддає за овець (Ин 10. 15). Історія яка пригадує християнам про те, як зранений, закривавлений, побитий Пастир оберігає свої вівці перед вовками і не дає їх розшарпати. Ця історія пригадується також в пасхальній Літургії: „Відійшов наш пастир, джерело води живої”. Ісус визволив нас від вічної смерті і переміг владу сатани. Воскреслий Ісус стає перед нами і ми приходимо до Нього з вірою і любов’ю, тому що розуміємо,що Його ранами і стражданнями ми зцілюємося. Образ Доброго Пастиря керує нашу думку до тих, кому Христос передав пастирську владу, Апостолів та їх послідовників – єпископів, священиків і всіх що покликанні до мбогопосвяченого життя. Після воскресіння Ісус сказав: «Як мене послав Отець, так і я посилаю вас. А до Симона Петра промовив: „Паси вівці мої” (Ин 20, 21).
В цю прекрасну Урочистість, вважаємо за необхідне пригадати вам дорогі віруючі, що приготування покликаних до священства, для виконання душ пастирських обов’язків у спільнотах вірних, відбувається в духовних семінаріях. Там кожне покликання огорнуте опікою і турботою, там окрім науки кожен вихованець зростає духовно. Перебування в Семінаріях триває шість років, щоб кожен клірик міг зважити себе і утвердитись в свому покликанні, щоб пізніше триваючи в священстві і бути добрим і святим душпастирем. В цьому важливому часі формування, коли більш пізнаєцця Бога, здобуваюцця знання та зростаєцця у святості кандидатам допомагають професори, викладачі, вихователі, духовні наставники свідомі великоі відповідальності котру на них покладає Церква.
Дорогі брати і сестри, наша дієцезія є відносно молодою і тільки починає відроджуватись по роках переслідувань, коли Храми цілковито було знищено, а священиків ростріляно або зіслано в тобори. Ще й сьогодні в деяких містах не має храмів, мало віруючих, не має власної Семінарії, бракує священиків, не має багато покликаних. Всього із нашої дієцезії в Кам’янець - Подільській та Київо-Житомирських Вищих Духовних Семінаріях навчаються вісім кліриків. Слід пам’ятати, що Духовна Семінарія є школою у якій навчаються майбутні душпастирі. А коли є добрі і ревні священики, то і парафії і дієцезія буде зростати духовно. Ми спільно несемо відповідальність за Церкву у нашій дієцезії, за душу кожної людини спасенною дорогою ціною – кров'ю Ісуса Хреста на Хресті. Тому, дорогі віруючі, ми ваші пастирі пригадуємо, щоб ми разом були вражливими на дар покликання, розуміючи як дуже потрібні нам священики. Звертаємося до вас з великим проханням молитись до Бога про благодать покликання до священства для наших юнаків.
Отці Другого Ватиканського Собору навчають, що священик який отримав місію від єпископа, має обов’язок служити Ісусові Вчителеві, Священикові та Цареві. Священики стають співпосідачами Ісусової влади, будуючи Церкву Христову на землі серед людей. Вони стають приятелями Ісуса і храмом Духа Святого. Праця священика зєднана з самим Христом, коли священик при вівтарі, чи в сповідальні, або коли навчає Слова Божого з амвона, чи на науках релігії - кругом, священик є представником Ісуса. Є бо він посланцем і посередником між Богом і людьми, вставляється за людей перед Господом, а людям проголошує Слово Боже.
Дорогі брати і сестри, кожний священик приходить на парафію в ім’я Господа Ісуса Христа, приходить проповідувати Божу правду і любов. Бо Бог є Любов’ю. Звертаємось до вас, зпроханням про молитву, за духовні покликання щоб Бог покерував серцями нашої молоді а та в свою чергу здобулась на відвагу відповісти так на голос Божий.
Переживаючи Урочистість Воскресіння Господнього, просімо аби воскреслий Ісус відродив нашу віру, щоб заквітла релігійність в наших родинах, парафіях, в нашому народі і загалом на нашій південній Україні.
Дозвольте ще раз цього щасливого Великоднього Ранку, скласти вам щиросердечні побажання, щоб Господь в цей економічно важкий час, вдихнув кожному надію на краще життя, зміцнив віру і запалив в кожному серці справжню любов. Страждущих, самотніх, людей похилого віку, нехай Воскреслий Ісус потішить та додасть витривалості, а для тих хто живе ще у темряві станеться світлом. Пресвята Богородиця Матір Воскреслого Ісуса нехай, огорнить вас своєю любов’ю, щоб у небі могли радіти цією любов’ю вічно.
Нехай Воскреслий Ісус благословляє всім - сім’ям, дітям, молоді, здоровим та хворим та уділяє свого миру усій дієцезії.
З пастирським благословенням
Єпископ Броніслав Бернацький
Єпископ Петро Мальчук
Дано в Одесі
В день Воскресіння Господнього.
Одесько-Сімферопольська єпархія Римсько-Католицької Церкви