Лист папи Франциска до єпископів США щодо депортації мігрантів

Лист Папи Франциска до єпископів США про гідність мігрантів, заклик до солідарності та братерства, а також важливість справедливості у ставленні до біженців і депортованих.

Дорогі Брати в Єпископаті,

Сьогодні я пишу вам, щоб звернутися до вас із кількома словами в ці делікатні моменти, які ви переживаєте як Пастирі Божого Народу, що разом крокує у Сполучених Штатах Америки.

1. Шлях від рабства до свободи, який пройшов Народ Ізраїлю, як розповідається в Книзі Виходу, запрошує нас поглянути на реалії нашого часу, настільки чітко позначені явищем міграції, як на вирішальний момент в історії, щоб підтвердити не лише нашу віру в Бога, який завжди близький, втілений, мігрант і біженець, але й безмежну та трансцендентну гідність кожної людської особи.[1]
2. Ці слова, з яких я починаю, не є штучною конструкцією. Навіть побіжний огляд соціального вчення Церкви рішуче показує, що Ісус Христос є справжнім Еммануїлом (пор. Мт 1:23); Він не жив осторонь від важкого досвіду вигнання зі своєї землі через неминучу загрозу для свого життя та від досвіду необхідності шукати притулок у суспільстві та культурі, чужих для Нього. Син Божий, ставши людиною, також обрав пережити драму еміграції. Мені подобається згадувати, серед іншого, слова, якими Папа Пій XII розпочав свою Апостольську Конституцію про опіку над мігрантами, яку вважають "Великою хартією" думки Церкви про міграцію:

"Сім'я Назарета у вигнанні, Ісус, Марія та Йосиф, емігранти в Єгипті та біженці там, щоб уникнути гніву безбожного царя, є моделлю, прикладом і розрадою для емігрантів і паломників усіх часів і країн, для всіх біженців будь-якого стану, які, страждаючи від переслідувань або потреби, змушені залишити свою батьківщину, улюблену сім'ю та дорогих друзів заради чужих земель."[2]

3. Так само Ісус Христос, люблячи всіх універсальною любов'ю, навчає нас постійному визнанню гідності кожної людської істоти без винятку. Насправді, коли ми говоримо про "безмежну та трансцендентну гідність", ми хочемо підкреслити, що найвирішальніша цінність, якою володіє людська особа, перевершує та підтримує будь-який інший юридичний розгляд, який можна зробити для регулювання життя в суспільстві. Таким чином, усі християнські вірні та люди доброї волі покликані розглядати легітимність норм і державної політики у світлі гідності особи та її фундаментальних прав, а не навпаки.
4. Я уважно стежив за великою кризою, яка відбувається в Сполучених Штатах з початком програми масових депортацій. Правильно сформована совість не може не зробити критичного судження та висловити свою незгоду з будь-яким заходом, який мовчазно або явно ототожнює нелегальний статус деяких мігрантів із злочинністю. Водночас слід визнати право нації захищати себе та забезпечувати безпеку спільнот від тих, хто вчинив насильницькі або серйозні злочини під час перебування в країні або до прибуття. Тим не менш, акт депортації людей, які в багатьох випадках залишили свою землю через крайню бідність, небезпеку, експлуатацію, переслідування або серйозне погіршення навколишнього середовища, завдає шкоди гідності багатьох чоловіків і жінок, а також цілих сімей, і ставить їх у стан особливої вразливості та беззахисності.
5. Це не незначне питання: справжнє верховенство права перевіряється саме в гідному ставленні, на яке заслуговують усі люди, особливо найбідніші та найбільш маргіналізовані. Справжнє спільне благо просувається, коли суспільство та уряд, з креативністю та суворою повагою до прав усіх — як я неодноразово стверджував — приймають, захищають, просувають та інтегрують найбільш слабких, незахищених та вразливих. Це не перешкоджає розробці політики, яка регулює впорядковану та легальну міграцію. Однак цей розвиток не може відбуватися через привілеї одних і жертви інших. Те, що будується на основі сили, а не на правді про рівну гідність кожної людської істоти, починається погано і закінчиться погано.
6. Християни добре знають, що лише стверджуючи безмежну гідність усіх, наша власна ідентичність як осіб і як спільнот досягає своєї зрілості. Християнська любов — це не концентричне розширення інтересів, які поступово поширюються на інших людей і групи. Іншими словами: людська особа — це не просто індивід, відносно експансивний, з певними філантропічними почуттями! Людська особа — це суб’єкт із гідністю, який через свою конститутивну взаємодію з усіма, особливо з найбіднішими, може поступово зростати у своїй ідентичності та покликанні. Істинний ordo amoris, який слід плекати, — це той, що ми відкриваємо, постійно роздумуючи над притчею про «доброго самарянина» (пор. Лк 10:25-37), тобто над любов’ю, яка будує братерство, відкрите для всіх, без винятку.[3]
7. Однак турбота про особисту, спільнотну чи національну ідентичність, відірвана від цих міркувань, легко вводить ідеологічний критерій, який спотворює суспільне життя та нав’язує волю сильніших як мірило істини.
8. Я високо ціную ваші зусилля, дорогі браття-єпископи Сполучених Штатів, які ви докладаєте, працюючи поруч із мігрантами та біженцями, проголошуючи Ісуса Христа та захищаючи фундаментальні права людини. Бог щедро винагородить усе, що ви робите для захисту та підтримки тих, кого вважають менш цінними, менш важливими чи менш людяними!
9. Закликаю всіх вірних Католицької Церкви, а також усіх людей доброї волі не піддаватися наративам, що дискримінують і завдають непотрібних страждань нашим братам і сестрам-мігрантам та біженцям. З любов’ю та ясністю ми всі покликані жити в солідарності та братерстві, будувати мости, що наближають нас одне до одного, уникати стін ганьби та вчитися віддавати своє життя так, як Ісус Христос віддав Своє за спасіння всіх.
10. Просімо Пресвяту Богородицю з Гваделупи захистити всіх осіб і сім’ї, які живуть у страху чи стражданні через міграцію та/або депортацію. Нехай Morena Virgen, яка вміла примирювати народи в часи ворожнечі, дарує нам усім можливість знову зустрітися як брати і сестри в Її обіймах і таким чином зробити крок уперед у будівництві більш братерського, інклюзивного суспільства, що з повагою ставиться до гідності кожної людини.

З братньою любов’ю,

ФРАНЦИСК
Ватикан, 10 лютого 2025 року

Сноски

[1] Пор. Дикастерій у справах доктрини віри, Декларація Dignitas infinita про гідність людини, 2 квітня 2024 р.

[2] Пій XII, Апостольська конституція Exsul Familia, 1 серпня 1952 р.: «Сім’я Назарета у вигнанні, Ісус, Марія і Йосиф, емігруючи до Єгипту та перебуваючи там як біженці, рятуючись від гніву безбожного царя, є образом, зразком і підтримкою для всіх мігрантів, паломників і біженців будь-якого часу і місця, які, змушені або страхом перед переслідуваннями, або нуждою, покидають свою батьківщину, рідних батьків, родичів і дорогих друзів та вирушають у чужі краї.»

[3] Пор. Франциск, енцикліка Fratelli tutti, 3 жовтня 2020 р.