Цей документ є офіційним Статутом Православної Церкви України, що регулює її внутрішню організацію, структуру, повноваження церковних органів та ключові аспекти церковного управління. Він був затверджений у зв'язку з отриманням Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію та відповідає канонічним нормам і традиціям Церкви. Для зручності вивчення документ відформатований у структурованому вигляді, з чітким поділом на розділи, пункти та підпункти, що спрощує його читання та засвоєння.
Затверджено
рішенням помісного об’єднавчого собору
Православної Церкви України
від «15» грудня 2018 року
Місто Київ, 2018 р.
Статут Православної Церкви України
І. Загальні положення
- Православна Церква України є частиною Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської Церкви та невід’ємно єдиною з Матір’ю Великою Христовою Церквою в Константинополі і через неї з усіма іншими Православними Автокефальними Церквами.
- Православна Церква України є автокефальною, згідно з наданим їй кенотично (через самопожертву) цим статусом, від мученицького священного канонічного тіла Константинопольської Матері-Церкви, тобто Святійшого Апостольського Вселенського Престолу. Вона керується, як і подобає, Святим Письмом, Священним Переданням, божественними та священними канонами та освяченою практикою Церкви, відповідно до Патріаршого та Синодального Томосу, яким було надано їй автокефальний статус 6 січня 2019 р., а також деталізованим Статутом. У випадку розбіжностей першість належить Томосу.
- Питання, що не передбачені у цьому Статуті та потребують статутного регулювання, розглядаються змішаною Комісією, призначеною Вселенським Патріархатом і Автокефальною Церквою в Україні.
- Членами Православної Церкви України є усі православні християни цієї країни незалежно від їхньої національності. Православні християни українського походження в православній діаспорі віднині мають окормлення єпархіальними архієреями Вселенського Патріархату, відповідно до священних канонів (28-й канон IV-го Вселенського Собору, див. також 8-й канон I-го Вселенського Собору).
- Православна Церква України складається з релігійних організацій, які мають юридичний статус відповідно до положень Конституції та законів України. Церква співпрацює з державними органами в межах державного та канонічного церковного законодавства, сприяючи служінню церковній єдності, захисту релігійної свободи, а також вирішенню інших питань, що становлять спільний інтерес.
II. Зібрання кліру та мирян (Помісний Собор)
- Найвищою церковною владою в Православній Церкві України є зібрання кліру та мирян – Помісний Собор.
- Склад Помісного Собору:
Помісний Собор складається з усіх архієреїв – єпархіальних та інших, кліриків, ченців та мирян від кожної єпархії, які обираються на єпархіальних зборах.- Помісний Собор скликається регулярно кожні 5 років Головуючим, тобто Митрополитом Київським, та Постійним річним Священним Синодом.
- Надзвичайне скликання Собору відбувається завжди, коли цього забажає Головуючий.
Мета Собору – підтримувати соборну діяльність Церкви.
- Обрання Митрополита Київського:
Помісний Собор обирає Митрополита Київського з трьох кандидатів, запропонованих Архієрейським Собором.- У цьому випадку Собор скликається місцеблюстителем престолу або, якщо це неможливо, наступним за старшинством архієрейської хіротонії єпархіальним архієреєм.
- Кворум для Помісного Собору становить 2/3 учасників, включаючи 2/3 від числа архієреїв.
- Рішення ухвалюється простою більшістю. У разі рівності голосів перевагу має голос Головуючого.
- Повноваження Помісного Собору:
- Помісний Собор має право ухвалювати Статут Церкви та вносити до нього зміни.
- Він також затверджує зміни до Статуту, внесені Архієрейським Собором, але виключно в дусі Томосу.
III. Священний Архієрейський Собор
- Склад Священного Архієрейського Собору
Священний Архієрейський Собор складається з Митрополита Київського та всіх єпархіальних архієреїв України, які канонічно обрані, рукопокладені та керують єпархіями. - Місцезнаходження Собору
Місцезнаходження Священного Архієрейського Собору – місто Київ. - Замісництво Головуючого
У разі відсутності, неможливості бути присутнім або відсутності Головуючого, його заміщує найстарший за архієрейською хіротонією єпархіальний архієрей. Якщо і він не має можливості виконувати обов'язки, їх бере на себе наступний за старшинством член Собору. Перший після Митрополита Київського єпархіальний архієрей виконує обов’язки Головуючого, а також місцеблюстителя у разі вдовування Київської Митрополії. - Скликання Собору
- Священний Архієрейський Собор скликається Головуючим регулярно раз на рік.
- Надзвичайне скликання відбувається за рішенням Головуючого, Постійного річного Священного Синоду, або на вимогу третини членів Собору в письмовій формі.
- Скликання за відсутності Головуючого
У разі неможливості Головуючого скликати Собор, це здійснюється за його згодою та наказом Співголовуючого. Якщо Головуючий не може висловити свою думку або видати наказ, рішення про скликання ухвалює комісія, призначена Постійним річним Священним Синодом. У такому випадку найстарший архієрей має право скликати Собор. - Кворум Собору
Кворум вважається досягнутим, якщо на засіданні присутні Головуючий та принаймні 2/3 членів Собору. Членам забороняється бути відсутніми або покидати Собор без поважної причини. - Прийняття рішень
Рішення ухвалюються простою більшістю голосів присутніх членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Головуючого. - Запрошення та порядок денний
Запрошення разом із порядком денним направляються членам Собору Головуючим не пізніше ніж за 10 днів до засідання. Нові питання можуть бути додані до порядку денного за запитом половини присутніх членів. - Головний секретар Собору
Головний секретар призначається Собором за пропозицією Головуючого з-поміж освіченого духовенства, яке має відповідні моральні якості та здібності. - Обов’язки головного секретаря
Головний секретар:- Веде протоколи засідань Собору та забезпечує їх точну реєстрацію в кодексі (книзі записів синодальних актів) після затвердження на наступній сесії Собору.
- Відповідає за листування Собору та інші доручення, пов’язані з його діяльністю.
IV. Повноваження Священного Архієрейського Собору
- Джерела повноважень
Повноваження Священного Архієрейського Собору випливають із священних канонів, положень цього Статуту, а також Патріаршого та Синодального Томосу про автокефалію від 6 січня 2019 р. - Ключові повноваження
I) Зберігає православну віру, церковну єдність, канонічний і літургічний порядок у межах своєї юрисдикції, а також піклується про єдність зі Вселенським Патріархатом та іншими Автокефальними Церквами.
II) Пропонує кандидатів на овдовілу кафедру Митрополита Київського, як передбачено відповідною главою Статуту.
III) Тлумачить та частково змінює положення цього Статуту в дусі Патріаршого та Синодального Томосу, піклуючись про їх виконання. Право тлумачити Статут щодо Томосу належить виключно Вселенському Патріарху.
IV) Складає та приймає нормативні акти для вирішення питань, не передбачених Статутом. Піклується про захист монастирів та затверджує внутрішні правила церковних установ. Правила Патріарших ставропігій затверджуються лише Вселенським Патріархом.
V) Здійснює канонічний нагляд за діяльністю архієреїв та інших церковних органів.
VI) Розглядає та вирішує суперечки, що виходять за межі відповідальності місцевих архієреїв та річного Священного Синоду.
VII) Засновує нові єпархії, ліквідує або об'єднує старі, визначає межі архієрейських областей.
VIII) Затверджує перелік кандидатів, які мають право бути обраними єпископами.
IX) Забезпечує отримання святого Мира від Константинопольської Матері-Церкви та здійснює канонізацію святих для Православної Церкви України.
X) Організовує духовне та богослужбове просвітництво православної громади.
XI) Приймає рішення про відставку або позбавлення кафедри єпархіальних архієреїв.
XII) Скликає судові органи, Помісний Собор та синодальні установи.
XIII) Визначає відносини Православної Церкви України з державою, міжнародними організаціями, іншими християнськими церквами та релігійними організаціями.
XIV) Має виключне право накладати покарання у вигляді анафеми.
XV) Секретарські обов’язки виконує Головний секретар Священного Архієрейського Собору.
XVI) Засновує Комісії для нагляду за роботою синодальних органів. Їх кількість і склад визначаються Собором.
V. Річний (постійний) Священний Синод
- Склад Річного (постійного) Священного Синоду
Річний (постійний) Священний Синод складається з Митрополита Київського як Головуючого та дванадцяти єпархіальних архієреїв, що періодично призначаються Головуючим відповідно до старшинства архієрейської хіротонії.- Синодальний рік поділяється на два періоди:
- Зимовий (1 вересня – 28/29 лютого)
- Літній (1 березня – 31 серпня)
- Половина членів змінюється кожного періоду, а термін повноважень кожного члена триває один рік.
- Примітка: У перехідний період до складу Синоду включаються три колишні очільники церковних груп, що об’єднуються. У разі неучасті в Об’єднавчому Соборі очільника групи, до складу входить найстарший за архієрейською хіротонією представник відповідної церковної групи.
- Синодальний рік поділяється на два періоди:
- Скликання Синоду
Синод скликається Митрополитом Київським, який головує на засіданнях. У разі неможливості головування Головуючого, за його згодою і наказом, засідання може бути проведене найстаршим за архієрейською хіротонією членом Синоду, який виконує обов’язки співголовуючого у відповідний період. - Кворум та ухвалення рішень
- Кворум вважається досягнутим, якщо присутні Головуючий і щонайменше шість членів.
- Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос Головуючого.
- Присутність на засіданнях
Членам Синоду не дозволяється бути відсутніми або покидати засідання без серйозної причини. У разі неможливості участі архієрея протягом синодального року, Головуючий призначає іншого архієрея за старшинством хіротонії. - Місцезнаходження
Резиденція Річного (постійного) Священного Синоду знаходиться в Києві. - Частота та порядок денний засідань
- Синод збирається регулярно один раз на три місяці, а також у будь-який час на вимогу Головуючого.
- Порядок денний складається Головуючим і надсилається разом із запрошенням членам Синоду не пізніше ніж за три дні до засідання.
- Нові питання можуть бути додані до порядку денного Головуючим або за пропозицією половини присутніх членів Синоду.
- Надзвичайне скликання
Для надзвичайного скликання Синоду діють ті ж правила, що і для Священного Архієрейського Собору, викладені в статтях 4 і 5 відповідного розділу.
VI. Повноваження річного (постійного) Священного Синоду
Повноваження річного (постійного) Священного Синоду включають:
I) Вирішення поточних церковних справ, які не потребують компетенції Священного Архієрейського Собору.
II) Виконання постанов Священного Архієрейського Собору.
III) Складання переліку осіб, які мають право бути обраними єпископами, з подальшим затвердженням цього переліку Священним Архієрейським Собором.
IV) Проведення канонічних виборів для обрання єпархіальних архієреїв (за винятком Митрополита Київського, вибори якого регулюються спеціальними положеннями, див. розділи II, VII, X) та вікарних єпископів.
V) Подання питань на розгляд Священного Архієрейського Собору, якщо вони мають важливе значення.
VI) Піклування про духовне життя віруючих, спрямовуючи священнослужителів на краще пастирське служіння, особливо молоді. Для цього організовує публікації книг, періодичних видань, катехитичні заходи, використовуючи всі доступні суспільні засоби передачі інформації.
VII) Надання дозволу на видання богослужбових книг.
VIII) Відродження чернецтва відповідно до священних канонів та духовних настанов отців чернецтва.
IX) Забезпечення богословської освіти для навчання молодих богословів в Україні та за її межами. Організовує надання стипендій для навчання в богословських закладах України, Греції, а також у семінаріях, таких як Халкінська Богословська школа.
X) Організація навчання кандидатів у духовенство та додаткової освіти для вже діючого духовенства.
XI) Захист пастви від прозелітичних дій, збереження церковної єдності та забезпечення ефективності пастирського служіння духовенства.
XII) Виконання рішень річного (постійного) Священного Синоду забезпечується Головуючим за підтримки Генерального секретаря.
VII. Митрополит Київський і всієї України
- Статус і відповідальність
Митрополит Київський і всієї України обирається пожиттєво та несе канонічну відповідальність за пастирське керування народом Божим у власній архієрейській області. Він є головою Помісного Собору, Священного Архієрейського Собору та річного (постійного) Священного Синоду, а також Предстоятелем Православної Церкви України. Митрополит користується привілеями, передбаченими Святими Канонами та церковним Переданням. Його відносини з іншими єпархіальними архієреями визначаються положеннями Статуту відповідно до 34 канону Св. Апостолів і 9-го Антіохійського Собору, а також до Патріаршого та Синодального Томосу. - Обов’язки та повноваження Митрополита
I) Скликає Помісний Собор, Священний Архієрейський Собор, річний (постійний) Священний Синод та головує на їх засіданнях.
II) Підтримує церковне спілкування з іншими Автокефальними Православними Церквами, виступаючи поєднувальною ланкою між ними та Церквою України. Він оголошує про своє обрання через «мирні грамоти» до Вселенського Патріарха, Предстоятелів Древніх Престолів і глав інших Автокефальних Православних Церков, підтверджуючи вірність православним догматам і святим канонам.
III) Поминає в диптиху ім'я Вселенського Патріарха та інших Патріархів і глав Автокефальних Православних Церков.
IV) Очолює хіротонії архієреїв або, в разі перешкод, надає дозвіл іншому архієрею їх здійснити.
V) Ім’я Митрополита Київського і всієї України поминається за богослужіннями Православної Церкви України.
VI) Звертається до православного народу України з пастирськими та канонічними посланнями.
VII) Представляє Православну Церкву України перед державною владою, міжнародними організаціями та іншими установами, особисто або через своїх представників.
VIII) Висуває ініціативи для підтримки взаємоповажних відносин між соціальними інституціями, сприяє соціальній і благодійній діяльності, а також свідчить євангельське вчення у сферах охорони довкілля, прав людини, біоетики тощо.
IX) Надає дозвіл архієреям на їхню відсутність у їхніх єпархіях.
VIII. Єпархіальні архієреї
- Керівництво єпархією
Єпархіальний архієрей очолює свою церковну область, має в її межах права та повноваження, встановлені святими канонами, а також обов'язки, що випливають із них. Він підзвітний річному (постійному) Священному Синоду та Священному Архієрейському Собору. - Обов’язки архієрея
Єпархіальний архієрей зобов’язаний старанно виконувати пастирські, адміністративні та богослужбові обов’язки, регулярно відвідувати парафії та монастирі своєї єпархії на їх запрошення. - Зв’язки з іншими Церквами
Єпархіальний архієрей підтримує зв’язки зі священноначалієм інших Церков через Митрополита Київського і всієї України. - Термін перебування на кафедрі
Єпархіальний архієрей, канонічно обраний та поставлений у своїй єпархії, довічно перебуває в ній, за винятком наступних випадків:
i) Подання у відставку, прийняту Священним Архієрейським Собором.
ii) Оголошення кафедри вдовуючою рішенням трьох чвертей членів Священного Архієрейського Собору через підтверджену неможливість виконання обов’язків архієреєм унаслідок фізичного чи психічного захворювання або старості. - Збори духовенства
Єпархіальний архієрей зобов’язаний регулярно скликати збори духовенства своєї єпархії, дбати про їхню духовну підготовку та забезпечувати додаткову освіту. - Благословення та затвердження
Єпархіальний архієрей:- Благословляє обрані органи парафіяльного управління храмів його єпархії.
- Затверджує склад ігуменських рад монастирів своєї єпархії, за винятком рад патріарших ставропігій, які підпорядковуються Вселенському Патріарху.
- Затверджує обрання адміністративних рад церковних установ у межах своєї єпархії.
IX. Вікарні єпископи
Вікарні єпископи обираються річним (постійним) Священним Синодом за клопотанням Митрополита Київського і всієї України або іншого єпархіального архієрея відповідно до встановлених процедур.
X. Вибори архієреїв
- Призначення місцеблюстителя
У разі вдовування архієрейської кафедри річний (постійний) Священний Синод негайно призначає місцеблюстителя з суміжних архієреїв відповідно до старшинства архієрейської хіротонії. У разі вдовування Київської Митрополії місцеблюстителем стає найстарший за хіротонією архієрей. - Обов’язки місцеблюстителя
Місцеблюститель тимчасово здійснює пастирську опіку та управління єпархією, без дозволу змінювати її статус, майно чи персонал. - Етапи виборів архієрея
а) Члени річного (постійного) Священного Синоду таємним голосуванням обирають до трьох кандидатів із запропонованих осіб.
б) Синод обирає одного з трьох кандидатів таємним голосуванням. Обраним стає той, хто набере більшість голосів. - Терміни виборів
Обрання нового архієрея має бути здійснене протягом трьох місяців після вдовування кафедри. - Божественна літургія
Перед виборами відбувається Божественна літургія, після якої проводяться вибори відповідно до встановленого порядку. - Кандидати на Київську Митрополію
Кандидати на престол Митрополита Київського і всієї України обираються з числа правлячих архієреїв Православної Церкви України. - Обрання нового Митрополита
Помісний Собор під головуванням місцеблюстителя обирає нового Митрополита Київського і всієї України таємним голосуванням. Обраним стає той, хто набере більшість голосів. - Підготовка та повідомлення
Місцеблюститель за 20 днів до дати виборів надсилає запрошення членам Соборів. Якщо виникають проблеми, які порушують єдність Церкви, питання передається Вселенському Патріарху для вирішення. - Інтронізація
Дата обрання та інтронізації нового Митрополита Київського повідомляється Вселенському Патріарху та предстоятелям інших Православних Церков. - Кандидати на архієрейство
Кандидатами можуть бути безшлюбні (або вдові) священнослужителі, які відповідають наступним критеріям:
I) Диплом вищої богословської школи.
II) Вік понад 35 років.
III) Підтверджена мораль і гідність.
IV) Щонайменше 10 років успішного духовного служіння.
V) Досвід церковної адміністративної роботи (посада ігумена або професора).
XI. Судові органи
- Судові органи Церкви
Судовими органами Православної Церкви України є:
I) Архієрей.
II) Єпископські суди.
III) Синодальні суди першої та другої інстанцій для пресвітерів і дияконів.
IV) Синодальні суди першої та другої інстанцій для архієреїв.
V) Священний Архієрейський Собор.
VI) Помісний Собор. - Апеляція (Ἔκκλητον)
Будь-який священнослужитель, остаточно засуджений своїми церковними властями до покарання, має право на апеляцію (ἔκκλητον) до Вселенського Патріарха. Це право гарантоване священними канонами (9 і 17 Четвертого Вселенського Собору) та багатовіковою практикою Церкви. - Загальні положення
- Питання церковного процесуального права вирішуються Священним Архієрейським Собором Православної Церкви України.
- У разі рівного розподілу голосів на засіданнях судових органів приймається більш м’яке рішення на користь обвинуваченого.
XII. Заключна частина
Цей Статут набуває чинності після отримання Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію Православної Церкви України.
Завантажити оригінал Статуту Православної Церкви України можна за посиланням: Статут ПЦУ.