RU 
EN 
Допомога з хатніми справами, доглядом за дітьми та покупками не лише зміцнює подружній зв’язок, але й удвічі знижує ризик розлучення.
Дослідники з Лондонської школи економіки та політичних наук вивчили життя 3500 подружніх пар, у яких перша дитина народилася у 1970-х роках. Їхні висновки були однозначними: чим більше чоловіки залучені до хатніх справ, тим менший ризик розлучення. Дослідження надає чіткі статистичні докази того, що активна участь у домашньому житті сприяє більшій стабільності шлюбу.
Раніше вчені пов’язували зростання кількості розлучень — яке у Великій Британії спостерігалося вже з 1960-х років — зі збільшенням кількості одружених жінок, які почали працювати. Тоді поширеним рецептом щасливого шлюбу була модель, за якої жінка залишається вдома, а чоловік присвячує себе кар’єрі. Традиційні гендерні ролі вважалися запорукою збереження сім’ї. Однак сучасні дослідження показують, що ця модель не обов’язково веде до щастя або міцних стосунків.
Натомість нові дані свідчать: ключовим чинником зменшення ризику розлучення є участь чоловіка в хатніх обов’язках — ремонт меблів, догляд за житлом, заміна перегорілих запобіжників, прибирання, а іноді й готування. Його участь у таких завданнях сприяє стабільності шлюбу — незалежно від того, чи працює жінка поза домом. Насправді, розподіл домашніх обов’язків сприяє більшій взаємній вдячності та знижує ймовірність накопичення образ.
Ці результати були опубліковані в останньому номері щоквартального журналу «Feminist Economics». У статті наголошується, що як емоційні, так і практичні переваги спільної відповідальності суттєво впливають на добробут обох партнерів.
Окрім перелічених обов’язків, чоловіки можуть допомагати, організовуючи сімейні заходи, допомагаючи з домашніми завданнями дітей, ведучи сімейний бюджет або беручи участь у громадському житті. Така залученість не лише розподіляє навантаження рівномірніше, але й поглиблює емоційний зв’язок між партнерами, сприяючи взаємній повазі та розумінню. Пари, які діють як команда, краще витримують труднощі та виклики повсякденного життя.
Крім того, спільна відповідальність покращує комунікацію, адже подружжя координує й узгоджує різні завдання. Такий підхід сприяє розвитку навичок спільного вирішення проблем і зменшує ризик конфліктів, що можуть виникати через нездійснені очікування або нерівномірний розподіл зусиль. Коли обидва партнери відчувають, що їхня праця цінується, це формує більш рівноправні та довірливі стосунки.
Упровадження таких підходів у повсякденне життя здатне значно покращити гармонію в шлюбі та зробити стосунки більш тривалими. Коли партнери підтримують одне одного не лише емоційно, а й через щоденні практичні дії, вони створюють простір турботи та солідарності, який важко зруйнувати навіть у складні часи.