Питання про те, чи слід надавати православним і протестантським віруючим доступ до Таїнства Євхаристії в Католицькій Церкві, є складним і глибоко духовним. Воно стосується самої суті християнської єдності, природи Церкви та значення Євхаристії як Таїнства сопричастя. Ці роздуми мають на меті дослідити богословські, пасторальні та екуменічні аспекти цього питання, враховуючи величезне значення віри, таємницю Тіла Христового та заклик до примирення і єдності всіх християн.
Євхаристія віри
Сопричастя у вірі є найвищим рівнем і найбільшою глибиною християнської єдності. Однак, навіть маючи сопричастя у вірі, слід прагнути до відновлення повноти сопричастя у таїнствах. Католик не може брати участь у тих таїнствах іншої церкви або християнської спільноти, які є неповними, тобто не містять у собі повноти духу апостольської традиції.
З іншого боку, ті таїнства, що передаються Католицькою Церквою, і які готовий прийняти у повній вірі та усвідомленні некатолик, навіть якщо офіційне розуміння його громади відрізняється від католицького, Католицька Церква може без жодних перешкод передавати такому віруючому. Таке передання таїнств не означає канонічного приєднання віруючого до католицької юрисдикції, але є реалізацією сопричастя у вірі.
Католицька Церква, яка сприяє відновленню єдності християн, має докладати зусиль для того, щоб повноцінне стародавнє вчення про церковне Таїнство Причастя було відновлено у тих церквах і спільнотах, які його втратили. Досягти цього можна через спеціалізовані конференції, семінари, особисті зустрічі, а також видання та поширення відповідної літератури.
Для кожної церкви і деномінації потрібен буде диференційований підхід.
Це завдання не з простих, але кінцевий результат — відновлення єдності християн — вартує витрачених зусиль і часу. Адже хто подбає про це, якщо не католики?
Застосування цього принципу до православних
Схожий принцип застосовується і щодо православних. Католицька Церква, навіть в односторонньому порядку, має дозволити своїм вірним вільно брати участь у визнаних нею таїнствах Православної Церкви, а також надати вільний доступ до Причастя всім конфесійно православним за умови їхньої відповідності встановленим у Католицькій Церкві умовам участі у таїнствах.
Беручи до уваги низький рівень поінформованості членів Православної Церкви щодо екуменічних ініціатив католиків, бажано регулярно проводити відповідні інформаційні кампанії і стосовно них: конференції, семінари, особисті зустрічі, публікацію відкритих листів, статей у пресі, видання книг, посібників, створення мультимедійних презентацій тощо.
Євхаристія як Таїнство сопричастя
Євхаристію називають Таїнством Причастя, сопричастя, оскільки, єднаючись із Христом, ми єднаємося одне з одним, складаючи одне містичне Тіло — Церкву. «Де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там і Я серед них». У низці стародавніх рукописів ця цитата звучить із запереченням: «Нема такого, щоб десь зібралися двоє чи троє в ім’я Моє, і Я не був би серед них». Зібратися в ім’я Христа — ось головна і єдина умова. «Де Ісус Христос, там і Католицька Церква» (св. Ігнатій Богоносець).
Розкол — болюча, кривава рана
Розкол — такий болісний, такий кривавий, — став ціною, яку довелося заплатити Церкві, аби це зрозуміти. «За вас ламається...» Розділення Церкви, окроплене кров’ю Самого Христа, стало образом хресних страждань Господа за викуплення Його нареченої. Якби Тіло не було розламане, ми могли б потонути у законництві, задовольняючись лише зовнішньою відповідністю Тіла Господнього, як це було з фарисеями. Але ворота пекла не подолали Церкви, і сьогодні ми прозріваємо до її істинного бачення.
Євхаристична еклезіологія: правильне розуміння Тіла Господнього
Євхаристична еклезіологія, таким чином, є правильним розумінням Тіла Господнього. Кожен, хто приєднується до Нього через віру, є справжньою частиною Його.
Кожен, хто вірить, живиться Господньою викупною жертвою. А кожен, хто живиться Ним, перебуватиме вічно. «Бо тіло Моє є істинною поживою, а кров Моя є істинним питтям.»
Євхаристія через віру є повною та справжньою євхаристією, що означає причетність Христу та Церкві. «Кожен, хто вірує в Мене, не загине, але матиме життя вічне.» Віра — це наша Євхаристія. Справжня та всеохопна.
Жити де-факто існуючою єдністю
Зрозумівши це вже існуюче де-факто глибинне єднання, нам залишається лише втілити його на практиці через взаємну участь у таїнствах.
27 березня 2006 року