Проти гріха чи проти сміху, або чому я не піду на юморину
Що було після того, як насміхались з розп’ятого Ісуса Христа?
Ісус нікого не змушував вірити в себе, хоч просив повірити і навернутись. Ісус на Хресті перемагає лукавого. Кого ми слухаємо — Христа розп’ятого, чи того, хто збунтувався проти Бога, сміявся з нього? Ісус помер за всіх. "А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес" 2 Кор.5,14. Тому коли Бог за мене помирає, а я своїми розвагами Його ображаю — це схоже до того, коли помер би наш тато, а ми співали, веселились. В ті дні помирає Син Божий — наш духовний Отець. Він помирає за наші гріхи, а ми веселимось. Хто радів, коли Ісуса розпинали і які наслідки були після цього?
Страсний четвер… Ісус дає своє Тіло і Кров. Це час, коли християнин приготовляється до страсної п’ятниці, в котрій Бог віддає себе на Хресті за наші гріхи. Коли Ісуса розпинали з нього також насміхались, вояки глузували, робили свою "юморину". "Але вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала затьмарилось сонце" Лк.23,44 Чи ми готові до темряви? Темрява настане, коли цей день проведемо в насмішках. Тому я прошу християн, особливо греко-католиків, не затьмарювати сонця своїми насмішками з терпіння Христа.
Минулого 2009 року, після юморини в піст, два тижня мряка стояла над містом, не було сонця — пригадайте собі! Первосвященики з книжниками насміхались, ми хочемо повторити це, і що чекає нас? Що сталось, коли Ісуса розп’яли: "І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались". Мт.27,51
Ми своїми насмішками з терпінь Христа можемо прискорити ці процеси.
Це свято — юморина — в часі страсного тижня є неприпустимим для християн, котрі охрещені в ім’я Пресвятої Тройці, котрі хочуть святкувати Пасху, під час якої ми будемо радіти, веселитись з Воскреслим.
Для інших, для котрих Ісус Христос не помирає, не відкупляє їх, — це інша справа, вони не святкують Воскресіння, то святкуйте юморину — це ваш празник.